Хімічне життя

Здрастуйте дорогі друзі! У нашому житті відбувається дуже багато різних життєвих ситуацій. Якщо це хороші події, то ми їх приймаємо так, як це повинно і бути, а як тільки стає трохи гірше, ми відразу починаємо жалітися на ту чи іншу ситуацію. Наші ж діти цього не роблять, а просто радіють кожному дню і забувають образи як тільки ми переводимо мову на щось інше. Недавно в інтернеті знайшла дуже цікаву статтю про правила, які дають нам наші маленькі сонечка. Отже: "8 уроків щастя від найменших": 1. Живіть сьогоденням  Напевно, таку картину бачив кожен: дитина грає, падає, розбиває коліно, починає захлинатися риданнями, а через секунду, забувши про свої синці, знову веселиться, радіє і сміється. Діти не тримаються за свої негативні емоції, вони легко відпускають їх і продовжують насолоджуватися життям. Дорослі ж продовжують думати про погане, навіть коли воно залишилося далеко позаду. Не можна жити минулим. Наше життя - це те, що відбувається тут і зараз. «Вчора» в

Здрастуйте дорогі друзі!  Знову рада бачити вас на сторінках мого блогу! Хочу напевно трошки похвастатись тим, як мій синочок до мене звертається. Фразу "Я тебе сильно люблю" я постійно повторювала малюкові ще з самого народження. і коли він почав розмовляти, то ці слова булисказані із взаємністю. Та й зараз, щоранку ми з ним обмінюємося цими словами, ну і не тільки вранці, а постійно. Можливо хтось скаже, що для хлопчиків не властиво показувати любов, але я вважаю, що дитині, а ще й такого віку просто необхідно показувати свою любов і вчити взаємності. Мені дуже подобається вислів Джона Пауела: "На самому початку життя кожен з нас подібний квітковому бутону - так само закритий. Тільки після того, як бутон отримає тепло від сонячних променів та живлення з грунту, він розкриється і стане видна вся краса квітки . Так само людська особистість з самого початку життя потребує тепла, людської любові, тобто батьківської турботи для того, щоб розкрити і виявити всю неповто

Привіт усім!  Рада вітати всіх на моєму блозі, присвяченому найдорожчим, найщирішим створінням нашого світу - нашим діткам. Моєму синочку скоро виповниться 2,5 рочки, тому я можу з гордістю сказати, що знання з виховання дітей у мене є (тільки не подумайте, що я хвалюся). А ще з 1 вересня я виходжу з декретної відпустки в свою улюблену школу №2, де я працюю вчителем хімії. Я думаю і відносини з учнями також також привносять великий вклад в розвиток моїх вмінь по вихованню дітей. Думаю, і Ви дорогий читач будете допомагати мені в цьому! Ну, а тепер пора знайомиться з моїм найдорожчим мужчиною, без якого тепер моє життя не має сенсу.  Хочу, щоб цей блог став для всіх джерелом хороших ідей не тільки по вихованню дітей, а й інших напрямків!